БІЛЬШЕ ДІЛА – МЕНШЕ СЛІВ!

Краще вчора – вже минуло,

Сьогодення ж, геть поснуло…

На козацьких землях нині

Хазяйнують дикі свині.

Чи захворів вже мозками,

Той, що керував військами,

Як скликає пацанів

Голіруч на кабанів?!

Хіба ж молоді по силі

Хижаки осатанілі?!

Час не той, щоб з кабанами,

Щось владнати стусанами!

Ополченець без ружини –

Що бойок той без пружини:

Немічний, дурний, пустий,

Наче постріл холостий…

Я набої маю власні,

Це не прапори атласні:

Кожна куля – на особу,

На дрібноту – кошіль дробу…

Комуністів ще косив

За пост-брежнівських часів,

Шкуродерів й глитаїв    

Кров’ю власною поїв.

Що змінилося у світі? –

Люди мруть, а свині ситі,

Ще й козак зовсім здурів

З різнобарв’я прапорів…

Різнорідні різночинці –

Де ж ви справжні, Українці,

Що впродовж усіх віків

Несли славу козаків?!

Не згинались, не мовчали,

Та синів своїх повчали

За обрядами билин:

Богу – свічку, чорту – клин!

Бісер свиням не трусили,

Не вмовляли, не просили,

Як паскудять, чинять лихо –

Швайку в бік і…тихо-тихо…

Ластівка влітає в сінці:

«Добрий ранок, Українці!»

Дзвін лунає: «Дзень-дзелень,

Україно, Добрий день!»

Соловейко ген щебече:

«Добрим людям, Добрий вечір!»

З давнини лунає спів:

«Більше діла – менше слів!»