Пам'яті сила
Свічкою в небо палає у вічній скорботі
Пам’ятна стела у серці столиці
столиць,
Крик, розриваючий душі, огорнуті в
плоті,
Птах, розтинаючий крилами, каменя
міць…
-----------
ГОЛОДОМОР, ГЕНОЦИД – ці слова
найстрашніші!
Дзвін, захлинувшись в сльозах,
занімів, не гуде…
Діти схилили голівоньки в
янгольській тиші,
А очевидцям й понині – армада іде…
-----------
Очі відводить Європа свої винуваті –
Надто вже важко сприймати проблеми
чужі!
Не дозволяйте і брату стріляти у
хаті,
Щоб не згоріти ущент на пекельній
межі!
------------
Вітер століття печерські сади
розгойдає,
Листя зів’яле знесе на московські
сади…
Пам’ятна свічка російськім братам
нагадає –
Не відрікайся рідні, бо накличеш
біди!
-----------
Русь нездоланна, коли наші руки в
роботі,
Сонце злітає й пробуджує співом
дзвіниць,
Свічка у небо палає у вічній
скорботі,
Птах, розтинаючий крилами каменя
міць!
17.02.09
|