* * *
оскаженіє віск –
і зійдуть кістяки –
вишневі позументи
в тому тілі.
мої сади – гріхи
неполетілі.
бряжчить коса
останньої руки…
гукають в травах
пні та остяки.
тікають і тополі –
і квічала…
ось кафедральний
сором. ось – який.
свіча згиналась і
в росі ячала.
запалені – по кому?
– рівчаки –
і Бабин яр – і дідух
– і узвози.
наш превеликий рід
оставив Кий –
пересадив на чорні
паровози –
на протяги – на
болота – з печер
і ранні й пізні
мріють неофіти.
а бузинова кров
поля пече.
як дочитають –
будуть гомоніти.
|