*
* *
За
артикулом груша виношує
колесо
з літ.
Літачки
по землі каппадокії тонуть.
Із
оглухлого пралісу –
темного
тону
гострі
плеса зринають і злі –
За
майданом – на місці собору –
жура,
мир
хусток завмирає потрійний,
в
синій зошит записані
втрати
і війни –
та
побита на скалки кура.
Плач
– стенання – по зовні важких
островах
на деревах
і
в темних печерах
ще
виблискує. І –
ще
– ворушиться прах
у
спадаючих перах –
Дерева
за мевами – тягнуться в шторм,
а
в шторах не туга –
так
– зморшки.
Посічений
хугами – хвугами? – корм.
За
табором – поле морошки,
снага
спопеліла, горіла сосна –
не
в щоглах
тужба
і утрата,
спасенна
рокада
підійметься
з дна –
як
ніч на небесного брата.
|