БАЛАКАЛИ-ГОВОРИЛИ
(поки хати не спалили)
Місяць на небі, зіроньки сяють,
Чорна з подвір`я хмара пливе…
Прикро, як люди мови не знають,
Хоч по сусідству кожен живе!
Порозумітись, випити шкалик,
Сава та Гриць пішли в курені…
При колупався клятий москалик,
Хоче дізнатись, (г)рав той чи
ні!
– Бачиш Чумацький шлях на півнеба?
– Віжу, говорить, а ти сравні…
– Навіщо, Сава, це тобі треба,
Я ж не цікавлюсь с(п)ав ти чи
ні!
Від них вже добре тхне перегаром,
Сава невтішний: – Сравні, сравні!
Сам за бутилкой шол нє за баром,
Послє прізнался, что взял у гумні!
Нащо ти, Саво, палиш комору,
Я ж не для цього дав тютюну!
Годі палити, гайда із двору,
Біжи по жінку, й я пожену…
Ой, надавали сиру-нам вранці,
Ледь відшукали їх в бур’яні…
Обидві хати спекли поганці,
Так й не дізнавшись, (г)рав Гриць
чи ні!
Місяць на небі, зіроньки сяють,
Стрімко на Південь ринуть качки…
Сава із Грицем вже
добре знають,
До чого зводять ці
балачки!!!
|